
Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Долбаный день, братаны! Сегодня расскажу вам жесткую историю, которую я проделал на прошлой неделе. Такое, что мозги в затылке, а дыхание прерывистое. Приготовьтесь, потому что сейчас начнем!
Все началось с того, что мой агрегат бро МаФон подкинул мне идею замутить закладки. Ну, ты знаешь, братва, наркотика это дело, но я не мог отказать себе в этом удовольствии. Купить кетамин - это была задача на весь вечер.
Я и мой шишкарный приятель Хачик отправились в подворотни, где можно взять все что угодно. Встретили нас парни, которые куда-то там флеймили между собой, но я их не расслышал. Мне было все равно, лишь бы забрать свою долгожданную порцию.
Улица |
Адреналин |
Подъезд |
100% |
Парк |
200% |
Поездка на закат |
300% |
Когда мы получили наши агрегаты, я почувствовал, как меня просто вставило. Ощущение, что я летел и одновременно падал, было непередаваемым. Я уже предвкушал свое путешествие в мир эйфории.
Тут мне в голову пришла сумасшедшая идея – побегать по лужам босиком, как в детстве. Я сорвал свои ветхие кроссовки и, невзирая на холодную воду, бросился в эту бурную приключенческую игру. Мое ощущение было просто божественным!
Я бегал, словно тигр, по лужам, разбрызгивая воду во все стороны. Каждый шаг приносил мне всю новую порцию адреналина. Я уже не чувствовал боли в ногах, лишь нирвана и безумство овладевали мной.
Стоило мне остановиться, чтобы накурить немного драпа, как вся геометрия окружающих меня предметов начала заметно искажаться. Ладно, этим моментом я решил насладиться. Зажигалка в руки, пару глотков, и я снова был готов к бегству.
Забегался я как следует, когда вдруг мимо меня пронесся длинный грузовик. Я ощутил его движение и грохот, который от него исходил, словно разрывал мое вставило на куски. В какой-то момент времени я оказался с двумя ногами в луже, и, держась за грязную плойку, пытался выбраться.
И тут мне как рукой сняло! Ой, ой, ой, братаны, не посмеете поверить, что произошло. Я свалился прямо на жмых маковой соломки!
Замутили полный перфоманс с землей, братва. Я сидел, словно забулдыга на встрече дебилов.
Но что поделаешь, жизнь продолжается и наркомания никогда не стоит на месте. Значит, пора подниматься и идти дальше, вперед к новым приключениям, новым онлайн играм на моей плойке и новым жахающим запоям.
А пока, братаны, я заканчиваю свой рассказ. Помните, наши приключения не всегда надо рассматривать как плохую вещь. Иногда они дают нам то, что нам нужно – кайф и простое счастье, как в детстве... Пока, братва! Ждите новую историю – новые закладки ждут нас впереди!